Догляд за каланхое: швидкий довідник

•       Освітлення. Яскраве інтенсивне, з прямими сонячними променями, однак на південному вікні в найспекотніші години дня може знадобитися притінення. Каланхое люблять багато світла й сонця і взимку, і влітку.

•       Полив. Помірний весною й улітку, з осені скорочується, а взимку рослину поливають обмежено.

•       Вологість повітря. Каланхое стійкі до сухого повітря, але періодичне обприскування аж ніяк не зашкодить і матиме гігієнічний ефект.

•       Пересадка. Весною: молоді рослини — щороку, старі — раз на 2–3 роки. Горщик беруть на розмір більший, дренаж — не менше 2 см, pH 5,5–7,0. Земляна суміш: дернова і листкова земля, перегній і пісок (1:1:1:1).

•       Підживлення. З кінця весни до середини літа — спеціальним добривом для кактусів та інших сукулентів раз на місяць.

•       Обрізка. Після цвітіння рослину обрізають, залишивши кілька сантиметрів від основи, і ставлять у затемнене місце. Субстрат тримають сухим протягом чотирьох тижнів, після чого рослину переносять у світле місце.

Вимоги до вирощування по сезонах

Каланхое — рослина сонцелюбна, яка не боїться опіків від прямих сонячних променів, а отже, не потребує затінення.

•       Літо. Рослина добре почуватиметься на балконі, де багато свіжого повітря. Поливають у міру просихання земляної грудки, кожні 7–10 днів підживлюють мінеральними добривами. У липні прищипують верхівки, щоб утворювалися бокові пагони.

•       Осінь. Поступово скорочують полив, рідше вносять підживлення.

•       Зима. Рослини краще почуваються за температури не вище +12…+15 °C. Поливати слід лише тоді, коли просохне земляна грудка.

•       Весна. Рослини щороку пересаджують у живильну землесуміш (середню або важку) і починають щотижня підживлювати.

Особливості догляду

Світловий режим

Квітуче каланхое — рослина короткого дня. З весни до осені тримати його краще на підвіконні східного чи західного вікна, а взимку для рослини переважна південна експозиція.

У період цвітіння каланхое необхідне яскраве освітлення. В осінні та зимові місяці, коли тривалість і інтенсивність природного освітлення значно знижується, рослини потрібно додатково освітлювати ввечері та зранку, доводячи світловий день до 12 годин. А в серпні час освітленості не повинен перевищувати 9 годин.

Важливо! Куплену рослину, а також ту, що стояла в напівтіні або пережила довгу похмуру погоду, до яскравого світла привчають поступово, щоб уникнути сонячного опіку.

Температура

Майже всі види каланхое можна вирощувати в широкому діапазоні температур: улітку в межах +18…+28 °C, узимку — не нижче +10…+12 °C, а найкраще за +16…+18 °C. За високих температур восени й узимку квіткові бруньки не закладаються.

Полив

Весною й улітку каланхое поливають помірно, а якщо рослина стоїть на сонці — рясно, у міру підсихання верхнього шару субстрату. Узимку поливають значно рідше, м’якою відстояною водою, але повністю полив не припиняють: при пересушуванні рослини сильно втрачають листя. Воду можна наливати не зверху, а в піддон.

Завдяки м’ясистим листкам, укритим восковим нальотом або численними волосками, усі каланхое добре переносять сухе повітря міських квартир. Вологість повітря суттєвої ролі для рослини не відіграє, обприскування їй не потрібне — але спекотного літнього дня принесе лише користь.

Підживлення

Улітку щотижня вносять мінеральні добрива й раз на 2 тижні органічні; восени, при закладанні бутонів, підживлення можна повторити. Якщо ж рослину вирощують за «сукулентною» схемою, достатньо добрива для кактусів раз на місяць.

Важливо! Перегодовувати каланхое не можна: при надлишку добрив листя стає великим і соковито-зеленим, а цвітіння не настає.

Формування куща

Формують рослини обрізкою довгих пагонів. У деяких форм стебла, досягнувши певної висоти, починають перегинатися через край плошки чи горщика. Посаджені по краях горщика 6–8 живців укорінюються, у міру росту згинаються й звисають — такі рослини з блискучим листям і багатими суцвіттями набувають дуже декоративного вигляду.

Оригінально виглядають рослини в посуді з отворами, крізь які звисають стебла. У такому вигляді навіть нецвітучі ампельні каланхое дуже привабливі.

Щоб каланхое зацвіло раніше, весною й улітку йому слід скорочувати світловий день до 12, а то й до 10 годин. Але щоб квітки були великими та яскравими, освітлення має бути інтенсивним.

У деяких видів квітки ніжних і яскравих відтінків, дуже красиві, й довго — близько трьох тижнів — стоять зрізаними у воді, не в’янучи. Після цвітіння стебла каланхое трохи підрізають, щоб рослини були охайними та мали декоративний вигляд, а відрізані частини використовують на живці.

Каланхое часто, особливо після рясного цвітіння, переростає, витягується й оголюється. Такі стебла краще обрізати й заново вкоренити — тобто омолодити рослину.

Ґрунт і пересадка

Пересадку здійснюють за потреби — коли рослина надто розрослася. Ґрунт беруть нейтральний або слабокислий (pH 5,5–6,5). Рослини добре ростуть у звичайній для сукулентів суміші, за винятком епіфітних видів: їм для рясного цвітіння бажано додати перегнійної землі й застосовувати підживлення.

Молоді рослини пересаджують у суміш із 4 частин дернової, 2 частин листкової землі та по 1 частині перепрілого торфу й піску. Замість торфу можна брати хвойну землю, а в суміш додати трохи рогової стружки й сухого коров’ячого гною. На дні горщика забезпечують добрий дренаж. Каланхое також добре росте в гідропонній культурі.

Розмноження каланхое

Розмножують каланхое стебловими та листковими живцями, дітками (ті види, у яких вони є) і насінням.

Живцями та дітками

Зазвичай опалі старі листки можна вкоренити й отримати молоді рослини. Якщо в червні посадити листок у вологий пісок і накрити склянкою, він скоро утворить корінці.

Виводкові бруньки (дітки) живородних видів висаджують у родючий ґрунтовий субстрат, перемішаний із піском.

Насінням

Насіння каланхое висівають у січні–березні. Землею його не засипають, а лише придавлюють, накривають склом і притінюють папером. Землю для посіву беруть легку, листкову, температура в приміщенні має бути +16…+18 °C.

Посіви провітрюють щодня двічі на день, перевертаючи скло на інший бік. Потрібно стежити, щоб земля на посівах не підсихала; поливають водою кімнатної температури. При появі сходів скло й папір знімають. Через місяць сіянці пікірують у ящик і прикривають на пару днів склом або поліетиленовою плівкою.

Коли в рослин виросте по кілька листочків, їх пересаджують у 7-сантиметрові горщики. Живильну суміш складають:

•       з 4 частин листкової, 2 частин дернової землі, 1 частини компосту й 1 частини піску;

•       або з 4 частин торфу, 2 частин дернової землі й 1 частини піску.

У молодих укорінених рослин верхівку прищипують, а в липні прищипують ще раз — для формування куща, який зазвичай розвиває 4–5 пагонів.

Перевалку роблять у серпні, коли рослини добре розвинуться й корені обплетуть земляну грудку. У горщики висаджують по 1–2 рослини. Земляну суміш при перевалці складають із 4 частин компосту, 2 частин перегною та по 1 частині листкової землі й піску, додаючи трохи сухого коров’ячого гною. Зацвітають рослини через рік після посіву.

Хвороби та шкідники

Найчастіші проблеми та їхні причини:

•       Стебла витягуються, нижні листки обпадають, листя стає блідо- або жовтувато-зеленим — рослині не вистачає світла.

•       Після рясного цвітіння рослина не росте або оголюється — як правило, не вистачає живлення, тож потрібна пересадка чи підживлення.

•       Листя сохне й відмирає — утримання взимку в дуже теплій кімнаті, особливо біля батареї.

•       Бурі або чорні м’які плями чи пліснява — надто волого, особливо за знижених температур.

•       Листя велике, соковито-зелене, цвітіння не настає — перегодовування добривами.

При зимівлі в надто теплих умовах каланхое втрачає листя й декоративну привабливість.

Найчастіші шкідники — борошнисті червеці, щитівка та павутинний кліщ.

Лікувальні властивості каланхое

Важливо! Нижче — відомості про те, як рослину застосовують у народній і традиційній медицині. Сік каланхое продається в аптеках, але без рекомендації лікаря вживати його не можна, а самостійно лікувати ним опіки, рани, виразки чи захворювання внутрішніх органів небезпечно. З будь-якими скаргами варто звертатися до лікаря.

Жителі Мадагаскару здавна використовували сік багатьох видів каланхое для лікування різних захворювань. У побуті рослину нерідко називають «кімнатним женьшенем» або «деревом життя».

Клітинний сік, виділений зі свіжих листків каланхое перистого, має протизапальну дію, не подразнює шкіру й слизові оболонки та застосовується для стимуляції процесів регенерації тканин — зокрема в стоматології та гінекології.

У народній медицині сік каланхое застосовують:

•       при загоюванні ран, трофічних виразок, пролежнів, опіків і обморожень;

•       при тонзиліті, пародонтозі та стоматитах;

•       при мігренях, задушливому кашлі, хворобах шлунка й печінки;

•       для лікування вугрів, фурункулів і бородавок.

Усі ці застосування належать до традиційних практик і не замінюють призначеного лікарем лікування.

Доктор на підвіконні

Каланхое поєднує в собі рідкісні для кімнатної рослини якості: воно довго й рясно цвіте, не потребує обприскування й прощає забуті поливи, а ще легко розмножується — достатньо вкоренити опалий листок або дітку з краю листкової пластинки. Поставте горщик на сонячне вікно, скоротіть полив узимку й не перегодовуйте добривами — і «доктор» роками радуватиме вас яскравими суцвіттями.